Діагностика

Основні прояви аутичної поведінки зазвичай присутні в ранньому дитинстві, але не завжди помітні до винекнення обставин, в яких мають проявитись більш складні форми соціальної поведінки, наприклад, коли дитина йде в садок або до школи. Тому є вкрай важливим проведення скринінгових обстежень усіх дітей раннього віку (до трьох років).

Скринінгова діагностика розладів аутистичного спектру у дітей здійснюється в закладах охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу ( Центри первинної медико-санітарної допомоги) сімейними лікарями та лікарями-педіатрами під час планових профілактичних оглядів у 9, 18, 24 і 36 місяців і додаткового спеціального скринінгу на  РСА ( М-СНАТ – R/F)  в 18, 24 та 30 місяців.

Також скринінгову діагностику можна пройти з 2-ох річного віку дитини в Інклюзивно-ресурсних центрах, що є в кожному місті, ОТГ. Кваліфіковані психологи здійснюють скринінгову процедуру на аутизм CASD (скринінг дітей від 1 до 16 років). В місті Рівне у КП «Дитяча міська лікарня» РМР, що по вул. Чорновола 72, тел. 050-327-43-10 (реєстратура), функціонує «Кабінет ранньої психологічної діагностики дітей», де теж можна пройти скринінг на аутизм у вашої дитини. При виявленні у дитини високого ризику щодо розладу аутистичного сектру, слідує направлення дитини до лікаря психіатра-дитячого для проведення диференційної та остаточної діагностики.

У деяких дітей та молодих людей може спостерігатись невизначеність діагностичних оцінок щодо аутизму, зокрема, це стосується: дітей молодше 24-х місяців;  дітей та молодих людей з помірною та важкою розумовою відсталістю, коморбідними неврологічними та психічними захворюваннями, зокрема епілепсіями, гіперкінетичним розладом; старших підлітків, повнолітніх.

Коморбідні порушення психіки при аутизмі часті, до них належать: специфічні затримки розвитку рецептивної, експресивної мови та мовної артикуляції, розлад шкільних навичок, рухових функцій, когнітивна недостатність, порушення активності та уваги, обсесивно-компульсивний, тикозний розлад, синдром Туретта, тривожні, афективні розлади (біполярний афективний-розлад), ендогенні психози, агресія та самоушкоджуюча поведінка. Диференційну діагностику проводить лікар-психіатр дитячий в співпраці з іншими вузькими спеціалістами, такими як невролог, генетик, сурдолог, ендокринолог, лікар-метаболіст та інші.

На сьогоднішній день остаточна діагностика розладів аутистичного спектру  (РАС) в Україні проводиться лікарем психіатром-дитячим по діагностичному керівництву – Міжнародній класифікації хвороб 10 перегляду (МКХ-10). . Порядок діагностики та лікування аутизму в Україні визначається «Уніфікованим клінічним протоколом первинної, вторинної (спеціалізованої), третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації розлади аутистичного спектра (розлади загального розвитку)», 2015р.

У своїй роботі лікар-психіатр використовує дані додаткових діагностичних інструментаріїв, але вони доповнюють, а не заміняють клінічне судження.

Напівструктуроване інтерв’ю з батьками – Autism Diagnostic Interviev Revised (АDI–R) та напівструктуроване оцінювання аутистичних форм поведінки – Autism Diagnostic Observation Schedyle (ADOS). Вказані діагностичні інструментарії стали доступними для використання в Рівненській області завдяки реалізації проекту Ротарі клуб Рівне «Покращення діагностики аутизму у дітей в Рівненській області»  та проводяться в таких закладах:

КП «Центр психічного здоров’я населення» РОР, за адресою м. Рівне, вул. Дубенська 64, тел. (0362)-63-26-09 (реєстратура), 098-426-86-23 (лікар психіатр-дитячий – Жимолостнова Тетяна Павлівна);

КНП «Міська дитяча лікарня» РМР, м.Рівне, вул. Чорновола 72, Кабінет ранньої психологічної діагностики дітей, тел. 050-327-43-10 (реєстратура), 097-645-56-27 (практичний психолог – Овчарук Людмила Петрівна).

Для оцінки тяжкості розладів загального розвитку, оцінки особливостей психомоторного розвитку та когнітивного функціонування дитини використовуються додаткові діагностичні інструментарії – РЕР-3, Leiter-3, Wisс-IV, шкали Соnners-3.

PEP-3 Психоосвітній профіль за методикою TEACCH – методика, що дозволяє оцінити сукупність нерівномірно представлених сильних і слабких з погляду навчання сторін дитини, характерних для розладів аутистичного спектру та пов’язаних із ним порушень розвитку.

Leiter-3- тест невербального інтелекту та когнітивних здібностей – методика, що дозволяє оцінити невербальний інтелект та функціонування нейрофізіологічних процесів, що лежать в його основі.

Соnners-3 – це набір шкал для оцінки розладу дефіциту уваги і гіперактивності (РДУГ) у дітей і підлітків.

Wisс-IV – стандартизована методика для вимірювання інтелекту у дітей віком від 6 до 16 років.

 Інклюзивно-ресурсних центрах по місцю проживання дітей. Можете знайти адресу та контакти найближчого ІРЦ за посиланням: Перелік ІРЦ Рівненської області;

 КП «Центр психічного здоров’я населення» РОР ( м. Рівне, вул. Дубенська 64, тел. (0362)-63-26-09 (реєстратура), 098-426-86-23 (лікар психіатр-дитячий – Жимолостнова Тетяна Павлівна);

КНП «Міська дитяча лікарня» РМР, м.Рівне, вул. Чорновола 72, Кабінет ранньої психологічної діагностики дітей, тел. 050-327-43-10 (реєстратура), 097-645-56-27 (практичний психолог – Овчарук Людмила Петрівна).

 Центрі соціалізації та адаптації дітей з аутизмом «Погляд» (м. Рівне, вул. Ст. Бандери 28, тел.093-947-64-52, 096-181-60-68;

 КП «Рівненський обласний спеціалізований центр реабілітації дітей з оргнічними ураженнями ЦНС з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» РОР (м. Рівне, вул. Поповича 35а, тел. (0362) 62-80-12, 62-86-88);

 КП «РОДЛ»: «Рівненський обласний центр реабілітації дітей з органічними ураженнями нервової системи та розладами психіки» (м. Рівне, вул. Київська 60, тел. (0362) 65-39-10).

Офіційно діагноз аутизм ставиться досить часто значно пізніше, ніж у дитини з’являються перші симптоми. Батьки довго не розуміють, що відбувається з дитиною, безрезультатно ходять по лікарях, списуть всі проблеми на особливості характеру дитини. В результаті вони втрачають багато дорогоцінного часу, який можна було б використати для ранньої корекції розладу. Чим раніше почата корекція, тим благоприємніші прогнози. Мозок дитини в ранньому віці надзвичайно пластичний, тому ранні інтервенції можуть дати практично повну компенсацію проявів аутизму.

Нижче описані основні етапи психо-емоційного розвитку дітей по віку в нормі, а також вказано 30 основних ранніх ознак аутизму. Звичайно, якщо наявні лише кілька ознак зі списку, то це ще ні про що не свідчить, і швидше за все розладу немає, але якщо їх досить багато або й усі, то необхідно задуматись і звернутись до спеціалістів за допомогою та більш детальним обстеженням вашої дитини.

Від народження до 6 місяців:

• З 14 дня життя немовля починає фіксувати погляд на погляді матері під час годування, в 1 місяць фіксує погляд на обличчі матері та прослідковує за її рухом;
• З 1місяця дитина посміхається, побачивши обличчя людини, що за нею доглядає;
• В 3місяці малюк демонструє комплекс психо-моторного оживлення (посмішка, фіксація погляду на обличчі, хаотичні рухи кінцівками), побачивши матір (людину, що доглядає за дитиною);
• Боїться гучних звуків, несподіваного шуму, незнайомих предметів, різких рухів;
• Радіє спілкуванню з іншими людьми (посмішкам, лоскоту, бажає посидіти на ручках);
• Грає в схованки (ку-ку) з 4 місяців;
• Може полюбляти дивитись на себе в дзеркало;
• Реагує на емоції інших людей, копіюючи їх.

Від 6 місяців до 1 року:

•  Розрізняє «своїх» – «чужих»;
• Розуміє уход матері, на що реагує плачем, тягнеться руками до матері;
• Любить, коли тримають на руках, обіймають;
• Більш активно наслідує поведінку інших людей;
• Може штовхати, тягнути або відштовхувати інших дітей;
• З 8міс реагує на своє ім’я поворотом голови та фіксацією погляду на співрозмовника;
• З’являється вказівний жест.

Від 1 до 2-ох років:

• Прагне постійної уваги матері або людини, що за нею постійно доглядає;
• Знаходиться, як правило, у хорошому настрої, але може розсердитися, коли хто-небуть завадить його\її діяльності;
• Любить спілкуватись із знайомими дорослими, демонструє іграшки, очікуючи уваги, похвали;
• Починає розвиватися рівень довіри до інших;
• Може почати вередувати, коли не в змозі висловити про що думає або чого хоче;
• Може проявляти жадібність стосовно іграшок, може гратись наодинці;
• Практично миттєво реагує на звернення до нього\неї.

Від 2-ох років до 3-ох років:

• Починає розвиватись почуття самостійності («я сам\сама»);
• Любить, коли хвалять;
• Намагається допомагати дорослим діями  9 наприклад миє посуд, забиває щось молотком);
• Випробує межі терпіння батьків, емоції б’ють через край (регоче, закочує істерики, плаче);
• Грає з предметами символічно (наприклад, грає машинками «в гараж» або використовує іграшкові інструменти для «гри в лікаря»);

Від 3-ох до 4-ох років:

• В ще більшій мірі розвивається самостійність і самодостатність;
• Може боятись незнайомих людей, тварин і темряви;
• Випробовує бажання подобатися дорослим;
• Розширюється круг емоцій, більше цікавиться іншими, полюбляє групові ігри, а не гру наодинці;
• При підказці починає ділитися тим, що має, і дотримуватися черговості;
• Може грати в героїв фільмів або зображувати кого-небуть, наприклад тварин.

1. В ранньому грудному віці відсутні гуління та лепет або їх зовсім мало ( в нормі гуління з’являється в 1-2 місяця, а лепет в 5-6 міс);
2. Дитина не проявляє радісних емоцій при приближенні мами, не відповідає на її посмішку, відсутній «комплекс оживлення»;
3. У динини відсутній погляд на особу, вона дивиться ніби «мимо» людини, при цьому добре фокусує погляд на якійсь частині іграшки, малюнку на стіні і т. і.
4. Не дивиться в очі, а якщо і дивиться, то швидко відводить погляд;
5. Може бути дуже спокійною та безпроблемною дитиною, не плакати, не турбувати батьків;
6. Або навпаки, часто плаче, будь які дії щодо неї, викликають в дитини занепокоєння, істерику: зміна підгузка, переодягання, купання і т.д.
7. Надмірна прив’язаність до матері чи навпаки відстороненість;
8.  Не реагує на людей, не намагається їх розгледіти, поспілкуватись з ними;
9. Не любить, коли її беруть на руки;
10. Першими словами у дитини можуть бути не «мама» чи «тато», а «вентилятор», «духовка», тобто неживі предмети;
11. Дитина може повторювати одне й те ж слово багато разів;
12. Дитина не повторює прості рухи, наприклад, «ладушки», «па-па»;
13. Дитина погано спить: важко засинає, часто просинається;
14. Відмічається затримка фізичного розвитку, дитина має знижений м’язевий тонус, погано повзає, хитко стоїть;
15. Відсутній вказівний жест;
16. Відсутність мови або регрес в її розвитку;
17. Не відкликається на ім’я;
18. Не виконує прості вербальні інструкції;
19. Цікавиться незвичними предметами та намагається їх впорядкувати (наприклад мотузочки, дроти);
20. Надмірна прив’язаність до однієї іграшки, книжки чи дії. Готова годинами виконувати одну й ту ж улюблену справу;
21. Подобаються предмети, що крутяться, наприклад колеса, пральна машина, кола;
22. Нав’язливі рухи кистями рук, махи руками, розгойдування;
23. Неправильно реагує на чужі емоції, може сміятись, коли хтось плаче;
24. Не вміє гратись дитячим посудом, погодувати ляльку;
25. Може тривалий час залишатись в кімнаті наодинці, займаючись своїми справами;
26. Надмірно реагує при змінах у режимі, ритуалах (йти гуляти іншим маршрутом, зміна положення меблів);
27. Не полюбляє бути в громадських місцях (в дитячому центрі, гостях, транспорті);
28. Можуть бути постійні проблеми з травленням (проноси, закрепи);
29. Часто відмічаються різноманітні алергічні реакції;
30. Дитина може бути надто вибірковою у їжі (наприклад їжа лише перемелена, або певного кольору, або вживає лиш кілька продуктів).